Опис та історія поколінь Peugeot серії 400 та 500

Peugeot 401 (1934-1935)

Пежо 401 - Автомобіль середнього розміру (D-сегмент з європейської класифікації), який випускала компанія "Peugeot" з 1934 року по серпень 1935 року. Був представлений в жовтні 1934 року на 28-му Паризькому автосалоні. Прийшов на заміну застарілого "Peugeot Type 176", що випускався у період 1925-1928 років. Більшість кузовів були чотиридверними седанами, але були й інші варіанти, у тому числі вперше у світі випустили кузов зі складним жорстким дахом з електроприводом, який називався "401 Eclipse" (перекладається з англійської як "затемнення"). Довжина автомобіля становила 4450 мм, ширина 1600 мм, висота 1575 мм та споряджена маса була близько 1150 кг. Всього було вироблено близько 13,5 тисячі автомобілів з назвою "401".

Передня підвіска у автомобіля незалежна, що позитивно позначилося на керованості. Двигун розташовувався спереду поздовжньо, привод здійснювався на задні колеса. Двигун був такий же за конструкцією, як і у "Пежо 301", але із збільшеним об'ємом до 1,7 літра (1720 см³) та потужністю 44 к.с. Коробка передач була механічна триступенева. Максимальна швидкість з таким двигуном та трансмісією становила 100 км/год.

Peugeot 402 (1935-1942)

Пежо 402 - Великий сімейний автомобіль (D-сегмент) французької компанії "Peugeot", який випускався з 1935 по 1942 рік. Був представлений публіці на 29-му Паризькому автосалоні у жовтні 1935 року. Автомобіль почав сильно відрізнятися від інших своїх конкурентів 1930-х років, знайшовши свій індивідуальний стиль "типового Пежо". Випускався з трьома колісними базами - коротка 2880 мм (з 1937 по 1940 роки), нормальна 3150 мм (з 1935 по 1942 роки) та довга 3300 мм (з 1935 по 1940 роки). Кузов був переважно чотиридверний седан, але також були й інші типи, яких налічувалося близько шістнадцяти за деякими оцінками (кабріолети, купе, фургони, муніципальні моделі). Різні довжини колісних баз також урізноманітнювали довжину автомобіля, яка варіювалася від 4470 мм до 5000 мм, ширина була 1640 мм, висота 1580 мм та споряджена маса 1265 кг. Загалом було випущено близько 75 тисяч екземплярів.

Відмінні риси, що підкреслюють статус верхнього сегмента на ринку були здвоєні склоочисники з електроприводом, семафорні покажчики повороту, годинник на панелі приладів, подвійні сонцезахисні козирки, резервний відсік паливного бака з ручним перемиканням, втоплені "безпечні" двері.

Двигунів встановлювали бензинові чотирициліндрові, спочатку об'ємом 2,0 літра (1991 см³) потужністю 55 к.с., а з жовтня 1938 його замінили на більш потужний, об'ємом 2,1 літра (2142 см³) потужністю 60 к.с. Максимальна швидкість автомобіля із стандартним кузовом седаном була 125 км/год. Двигун розташовувався спереду поздовжньо, привод здійснювався на задні колеса через триступінчасту механічну трансмісію. Була ідея використовувати автоматичну коробку передач, але через дорожнечу від цього відмовилися.

У 1939 році було випущено кілька десятків автомобілів з дизельним двигуном "HL50" об'ємом 2,3 літра (2300 см³) із заявленою потужністю 55 к.с., які використовувалися для таксі. Якби вони пішли на подальше виробництво, то це був би перший у світі серійний дизельний седан.

У 1940 році асортимент пропонованих кузовів скоротився до стандартного седана з довгою колісною базою. Це сталося через початок Другої світової війни у 1939 році і седан виявився дуже затребуваним у військових. Через швидку поразку Франції бензин став практично недоступний для звичайних громадян. Для "Пежо 402" випустили обладнання, здатне контрольовано спалювати деревне вугілля і газ, що виділяється при цьому спалювати в двигунах замість бензину. Котел можна було встановити у задній частині кузова, він містив 35 кг вугілля, якого вистачало на 80 кілометрів шляху.

Peugeot 403 (1955-1966)

Пежо 403 - Сімейний автомобіль середнього розміру (D-сегмент). Виробляється французьким автовиробником "Peugeot" з травня 1955 по жовтень 1966 року, тобто через 13 років після завершення випуску свого попередника "Пежо 402". У цей військовий та післявоєнний період компанія зосередилася на випуску дешевшого та затребуваного "Пежо 203". Був представлений публіці у квітні 1955 року у Парижі. Варіанти кузова були наступні – чотиридверний седан (колісна база 2660 мм, довжина 4470 мм, ширина 1670 мм та висота 1510 мм), п'ятидверний універсал (колісна база 2900 мм, довжина 4610 мм, ширина 1670 мм та висота 1510 мм), тридверний фургон, а також дводверний пікап і кабріолет. Усього було випущено понад 1,2 мільйона автомобілів усіх типів і це перший Пежо, що перевищив мільйонний рубіж.

Дизайн був розроблений італійською фірмою "Pininfarina" з ознаками "понтонного" стилю та трикорпусною конструкцією кузова, який став повністю несучим. Іншими нововведеннями були двері, що відкриваються широко на повні 90 градусів, скла, що повністю опускаються, на задніх дверях, семафорні покажчики поворотів були замінені миготливими світловими, стандартизовані передні ліхтарі, здвоєні паралельні двірники були замінені здвоєними, зробленими за типом "схрещених рук". хромовану голову Лева, що спочатку виступає, встановлену на капоті замінили на плоску через підвищену травмонебезпеку для пішоходів.

Двигун розташовувався спереду повздовжньо, привід на задні колеса. Спочатку встановлювали чотирициліндровий бензиновий двигун об'ємом 1,3 літра (1290 см³, TM5) потужністю 42 к.с., який згодом збільшили до 1,5 літра (1468 см³, TN3) потужністю 65 к.с. Вперше стали застосовувати термореле, яке відключало вентилятор радіатора при зниженні температури двигуна до 75°C. Наприкінці 1958 року було додано дизельний двигун об'ємом 1,8 літра (1816 см³, TMD85/XDP85) потужністю 48 к.с. Коробка передач була механічна чотириступінчаста з важелем перемикання на рульовій колонці. Як опція була можливість встановити автоматичне зчеплення "Jaeger".

Peugeot 404 (1960-1975)

Пежо 404 - Середньорозмірний сімейний автомобіль (D-сегмент), що випускався з травня 1960 року до 1975 року (в Аргентині до 1980 року, у Кенії до 1991 року) французькою автомобілебудівною компанією "Peugeot". Дизайн розроблений італійською компанією "Pininfarina". Кузов спочатку був чотиридверний седан (довжина 4442 мм, ширина 1612 мм, висота 1450 мм), п'ятидверний універсал (довжина 4580 мм, ширина 1612 мм, висота 1490 мм) та дводверний пікап. 1962 року з'явився дводверний кабріолет, а 1963 року додали дводверне купе (довжина 4492 мм, ширина 1680 мм, висота 1300 мм). Споряджена маса автомобіля складала 1060-1250 кг. Було вироблено близько 2,9 мільйона одиниць у всіх країнах за весь період, французьке виробництво було трохи більше ніж 1,8 мільйона екземплярів.

Двигуни пропонувалися чотирициліндрові бензинові об'ємом 1,5 літра (1468 см³, XB) потужністю 72 к.с. та 1,6 літра (1618 см³, XC) потужністю 76 к.с. Система упорскування палива замінила карбюратори в 1962 році і підвищила потужність двигунів на 10-20 к.с. З 1964 року стали встановлювати дизельний двигун об'ємом 2,0 літра (1948 см³, XD85/XD88) потужністю 55/68 к.с. Коробка передач встановлювалася чотириступінчаста механічна із синхронізаторами або напівавтоматична з муфтою "Jaeger", а також триступінчаста автоматична "ZF". Максимальна швидкість автомобіля із найпотужнішим двигуном становила 167 км/год.

Протягом всього виробничого циклу автомобілі допрацьовував. Зміни стосувалися зовнішності, дизайну інтер'єру, але більше всього змін вносили в двигуни з-за появи упорскування палива в 1962 році.

Peugeot 504 (1968-1983)

Пежо 504 - Автомобіль середнього розміру (D-сегмент), наступник моделі "404", що випускався в період з 1968 по 1983 роки французькою компанією "Peugeot". Складання тривало в деяких інших країнах за ліцензією аж до 2006 року. Дебютував у жовтні 1968 року на Паризькому автосалоні, хоча спочатку планували показ на червень. У 1969 році заслужено отримав звання "Європейський автомобіль року". Спочатку був кузов чотиридверний седан (довжина 4486 мм, ширина 1690 мм, висота 1460 мм, колісна база 2740 мм), потім додавали інші варіанти - п'ятидверний універсал (довжина 4800 мм, ширина 1690 мм, висота 1550 мм, колісна база 2900 мм), дво- або чотиридверний пікап і дводверні купе або кабріолет. Споряджена вага була 1200-1300 кг. Складання здійснювалося в 17 країнах по всьому світу, у тому числі за ліцензією.

Двигун розташований спереду повздовжньо, привід на задні колеса. Бензинових моторів було три моделі, дві чотирициліндрові об'ємом 1,8 (1796 см³, 79 к.с.) та 2,0 літра (1971 см³, карбюратор 97 к.с., упорскування 104 к.с.), а також один шестициліндровий V-подібний об'ємом 2,7 літра (2664 см³, 136-144 к.с.). Дизельних чотирициліндрових двигунів було три модифікації об'ємом 1,9 літра (1948 см³, 49-56 к.с.), 2,1 літра (2112 см³, 59-65 к.с.) та 2,3 літра (2304 см³, 70 к.с.). Через введення в 1962 році системи упорскування палива на протязі випуску моделі "504" двигуни постійно вдосконалилися. Коробка передач була чотири- або п'ятиступінчастою механічною, а також триступінчастою автоматичною "ZF 3HP12", "ZF 3HP22" або "GM 407".

Peugeot 505 (1979-1990)

Пежо 505 - Великий сімейний французький автомобіль (D-сегмент), який випускався компанією Peugeot з 1979 по 1990 роки в Європі, а в деяких інших країнах до 1997 року. Вперше було показано публіці у травні 1979 року, а пізніше його виставляли на Женевському автосалоні 1982 року. Це останній задньопривідний автомобіль з переднім поздовжнім розташуванням двигуна в цій лінійці та й усієї продукції компанії. Дизайн був розроблений італійською компанією "Pininfarina" разом із дизайнерським відділом " Peugeot " і дуже схожий на "Пежо 305". Варіантів кузова було два – чотиридверний седан (колісна база 2743 мм, довжина 4579 мм, ширина 1737 мм, висота 1446 мм) і п'ятидверний універсал (колісна база 2900 мм, довжина 4898 мм, ширина 1730 мм, висота 1540 мм). Універсал був доступний із сімома місцями. Споряджена маса становила 1210–1410 кг. За весь період у всіх країнах було випущено понад 1,3 мільйони автомобілів.

Бензинові чотирициліндрові двигуни являли собою такі моделі:

• 1,8 літра (1796 см³, XM7/XM7A, OHV, 79 к.с.)
• 2,0 літра (1971 см³, XN1/XN1A/XN6, OHV, 95/99/107/111 к.с.)
• 2,0 літра (1995 см³, ZEJ "Douvrin", OHC, 108 к.с.)
• 2,2 літра (2155 см³, N9T "Simca 180", турбонаддув, OHC, 148/158/178 к.с.)
• 2,2 літра (2165 см³, ZDJ "Douvrin", OHC, 115/120/128 к.с.)

Також був один бензиновий шестициліндровий V-подібний двигун об'ємом 2,8 літра (2849 см³, ZN3J "PRV", V6) потужністю 145/168 к.с. з упорскуванням палива "Jetronic". Дизельних моторів було дві моделі об'ємом 2,3 літри (2304 см³, XD2/XD2C/XD2S, I4, 69/66/79 к.с.) та 2,5 літра (2498 см³, XD3/XD3T/XD3TE, I4, 75/94/108 к.с.), обидва з турбонаддувом. Коробки передач були наступні - автоматичні трьох-(ZF 3HP22) і чотириступінчасті (ZF 4HP22), а також механічні чотирьох-(BA 7/4) та п'ятиступінчасті (BA 7/5 та BA 10/5).

Журналісти хвалили автомобіль за комфортну їзду та керованість нерівними дорогами з ямками. Інтер'єр також позитивно оцінили в пресі. На його основі французька компанія Dangel випускала повнопривідні моделі.

Модельний ряд був оновлений у 1986 році, включаючи новий інтер'єр. У 1987 році після запуску виробництва "Пежо 405" європейський випуск "505" сильно скоротився. Виробництво седанів припинилося у 1989 році, коли запустили новий Флагманський "Пежо 605", седан бізнес-класу.

Peugeot 405 (1987-1997)

Пежо 405 - французький автомобіль середнього розміру (D-сегмент), що виробляється компанією "Peugeot" з липня 1987 по 1997 рік в Європі, а в деяких країнах (Єгипет та Іран) випускається досі за ліцензією. Був визнаний Європейським автомобілем року 1988 року. Один із найбільш продаваних сімейних автомобілів у Європі. Дизайн також був розроблений італійцями з компанії "Pininfarina". Найголовніша інновація це перехід із заднього на передній привід та поперечне розташування двигуна. Були й повнопривідні моделі. Кузов випускався у двох варіантах - чотиридверний седан (довжина 4409 мм, ширина 1709 мм, висота 1410 мм, аеродинамічний коефіцієнт 0,29) і п'ятидверний універсал (довжина 4399, ширина 1709 мм, висота 1440 мм, аеродинамічний коефіцієнт 0,33). Споряджена маса становила 934-1021 кг. Складання автомобіля крім Франції здійснювалося в багатьох країнах — Аргентині, Великій Британії, Єгипті, Зімбабве, Індонезії, Ірані, Малайзії, Польщі, Тайвані та Чилі. Усього було вироблено понад 2,5 мільйона автомобілів.

Бензинових двигунів було три моделі об'ємом 1,4 літри (1360 см³, TU, 65-70 к.с.), 1,6 літра (1580 см³, XU, 92 к.с.) та 1,9 літра (1905 см³, XU), 8-клапанний розвивав потужність 110-125 к.с., а 16-клапанний виробляв 160 к.с. Дизельних двигунів було дві модифікації об'ємом 1,8 літра (1769 см³, XUD, турбонаддув, 90 к.с.) та 1,9 літра (1905 см³, XUD, 71 к.с.). Коробка передач встановлювалася чотириступінчастою автоматичною або п'ятиступінчастою механічною.

У 1991 році було оновлено приладову панель, рульове колесо та звукоізоляцію. У 1993 році з'явилася модель "Phase II" з новим дизайном багажника з покращеним входом, новими задніми ліхтарями та новою панеллю приладів.

Peugeot 406 (1995-2004)

Пежо 406 - Великий французький сімейний автомобіль (D-сегмент), який вироблявся компанією "Peugeot" з жовтня 1995 до червня 2004 року. Є наступником "405", який вплинув на дизайн і технічні рішення "406", оскільки показав себе дуже непогано при експлуатації. Кузов був спочатку чотиридверний седан (довжина 4555 мм, ширина 1764 мм, висота 1396 мм), у жовтні 1996 року додали п'ятидверний універсал (довжина 4736 мм, ширина 1760 мм, висота 1396 мм), а з травня 1997 року дводверне купе (довжина 4615 мм, ширина 1780 мм, висота 1396 мм), яке було показано на Паризькому автосалоні у 1996 році. Колісна база всіх кузовів була однакова і становила 2700 мм, споряджена маса варіювалася від 1215 до 1430 кг. Усього було вироблено понад 1,6 мільйона автомобілів.

Двигун розташований попереду поперечно, привід на передні колеса. Лінійка чотирициліндрових бензинових двигунів виглядала так:

• 1,6 літра (1580 см³, XU5, 8 клапанів, 87 к.с.)
• 1,8 літра (1761 см³, XU7, 8 клапанів, 89 к.с.)
• 1,8 літра (1761 см³, XU7, 16 клапанів, 110 к.с.)
• 1,8 літра (1749 см³, EW7, 16 клапанів, 115 к.с.)
• 2,0 літра (1998 см³, XU10, 16 клапанів, 130 к.с.)
• 2,0 літра (1997 см³, EW10, 16 клапанів, 134/137/140 к.с.)
• 2,0 літра (1998 см³, XU10, турбонаддув, 8 клапанів, 145 к.с.)
• 2,2 літри (2231 см³, EW12, 16 клапанів, 156 к.с.)

Також встановлювали один V-подібний шестициліндровий двигун об'ємом 2,9 літри (2946 см³, ES9, 24 клапани, 190/204 к.с.). Дизельні мотори були всі чотирициліндрові об'ємом 1,9 літра (1905 см³, XUD9, 8 клапанів, 89 к.с.), 2,0 літри (1997 см³, DW10, 8 клапанів, 89/108 к.с.), 2,1 літра (2088 см³, XUD11, 12 клапанів, 108 к.с.) та 2,2 літра (2179 см³, DW12, 16 клапанів, 131 к.с.). Коробка передач була чотириступінчастою автоматичною або п'ятиступінчастою механічною.

У лютому 1999 року було представлено оновлення автомобіля, збільшивши швидкість, міцність та безпеку. Нижче в таблицях показані випробування в креш-тестах автомобілів до та післярестайлінгових, які провели європейський комітет Euro NCAP. Зміни у зовнішньому вигляді торкнулися більш виражені ребра, прозорі фари, хромоване оздоблення, задні ліхтарі та радіаторні грати. Інтер'єр також був перероблений у бік покращення комфорту та збільшення простору.


Популярний британський журнал "What Car?" присвоїв автомобілю нагороду "Автомобіль року" у 1997 році. У серпні 2002 року дизельний автомобіль "406 HDi" встановив світовий рекорд з найдовшого пробігу на одному паливному баку без дозаправки. Він проїхав між Мельбурном та Рокхемптоном в Австралії, загальна протяжність склала 2348 км. У знаменитому французькому фільмі "Таксі" 1998 року у головного героя був білий автомобіль "Пежо 406", він же був у другій та третій частині цього фільму.

Peugeot 407 (2004-2011)

Пежо 407 - Сімейний автомобіль середнього розміру (D-сегмент) французької автомобілебудівної компанії "Peugeot". Був наступником дуже успішного "Пежо 406". Випускався та продавався з квітня 2004 року по січень 2011 року. Був показаний представникам преси у Парижі у грудні 2003 року. Заснований на платформі "PSA PF3", спроектована спеціально під "D-сегмент", яка також застосовується для "Citroën C5", "Citroën C6" і "Peugeot 508". Обтічний дизайн автомобіля вважався досить радикальним. Кузов був спочатку чотиридверний седан (довжина 4676 мм, ширина 1811 мм, висота 1455 мм), п'ятидверний універсал (довжина 4763 мм, ширина 1811 мм, висота 1494 мм) та дводверне купе (довжина 4815 мм, ширина 1868 мм, висота 1400 мм). Універсал з'явився у серпні 2004 року, а купе було представлено на Франкфуртському автосалоні у вересні 2005 року, а продаж у січні 2006 року. Колісна база була 2725 мм, споряджена вага 1555-1715 кг. У 2005 році був одним із призерів на звання "Європейський автомобіль року". За 7 років було виготовлено майже 900 тисяч автомобілів.

Бензинові чотирициліндрові двигуни були 16-клапанними DOHC, з багатоточковим упорскуванням палива, наступних характеристик:

• 1,8 літра (1749 см³, EW7, 113/123 к.с.)
• 2,0 літра (1997 см³, EW10, 134/138 к.с.)
• 2,2 літри (2230 см³, EW12, 156/161 к.с.)

Шестициліндровий бензиновий двигун встановлювали об'ємом 3,0 літри (2946 см³, ES9, DOHC, 24 клапани) потужністю 208 к.с.

Дизельних чотирициліндрових моторів було чотири моделі, всі 16-клапанні DOHC, з прямим упорскуванням палива "Common Rail" наступних обсягів:

• 1,6 літра (1560 см³, DV6 TED4, HDi, 108 к.с.)
• 2,0 літра (1997 см³, DW10 BTED4, HDi, 134/138 к.с.)
• 2,0 літра (1997 см³, DW10 CTED4, HDi, 161 к.с.)
• 2,2 літри (2179 см³, DW12 BTED4, HDi, 168 к.с.)

Також вперше стали застосовувати шестициліндрові V-подібні дизелі об'ємом 2,7 літри (2720 см³, DT17 TED4, DOHC, 201 к.с.) та 3,0 літра (2993 см³, DT20, DOHC, 238 к.с.), обидва з прямим упорскуванням "Common Rail". Коробка передач була п'яти-або шестиступінчастою механічною, а також чотири- або шестиступінчастою автоматичною.

У серпні 2008 року всі моделі були піддані незначній реконструкції. Європейський комітет "Euro NCAP" провів креш-тести седана 2004 року та купе 2005 року, результати яких дивіться у таблицях нижче. У відомому французькому фільмі "Таксі" у четвертій та п'ятій частинах автомобіль "Пежо 407" був у головного героя особистим автомобілем.

У 2009 році було оголошено, що наступником "407" стане "508", а автомобіль з назвою "Пежо 408" стане продаватися в Китаї та ще деяких країнах "308" модель.

Peugeot 408 (2010-наст. час)

Пежо 408 — компактний сімейний автомобіль (C-сегмент), що випускається з листопада 2010 року до теперішнього часу французькою компанією "Peugeot" для Китаю та інших ринків, що розвиваються. Це не наступник "Пежо 407", а седан "308" моделі з подовженою колісною базою. Кузов тільки чотиридверний седан. Двигун розташований попереду поперечно з переднім приводом. Коефіцієнт лобового опору повітря становить 0,3.

Перше покоління (2010-2014)

Автомобіль був показаний публіці на Пекінському автосалоні у січні 2010 року, а потім офіційно представлений на виставці у Сан-Паулу (Бразилія) у жовтні 2010 року. Збирається на платформі "PSA PF2", на якій також збирається "307" та "308" першого покоління. Кузов випускається як чотиридверний седан довжиною 4680 мм, шириною 1815 мм, висотою 1525 мм, колісною базою 2710 мм та спорядженою масою 1390-1425 кг. Складання здійснювалося в Аргентині, Китаї, Малайзії та Росії. 2013 року провели незначний рестайлінг моделі.

Двигуни встановлювали бензинові чотирициліндрові наступних характеристик - 1,6 літра (1587 см³, TU5JP4, 110 к.с.), 1,6 літра (1598 см³, Prince, турбонаддув, 163 к.с.) та 2,0 літра (1997 см³, EW10A+, 145 к.с.). Дизельний двигун був також чотирициліндровий об'ємом 1,6 літра (1560 см³, HDi, 114 к.с.). Максимальна швидкість із дизелем становила 188 км/год. Коробка передач встановлювалася п'ятиступінчастою механікою, а також автоматом чотири- або шестиступінчастим.

Друге покоління (2014-наст. час)

У квітні 2014 року на Пекінському автосалоні було представлено друге покоління "Пежо 408". Автомобіль заснований на новій платформі PSA EMP2, на якій також будується Пежо 308 другого покоління. Кузов представлений у вигляді чотиридверного седана. Довжина становила 4750 мм, ширина 1820 мм, висота 1488 мм, колісна база 2730 мм та споряджена маса 1420 кг. Складання здійснювалося в Китаї та Малайзії, а в Аргентині та Росії продовжує випускатися перше покоління. Двигуни та трансмісія такі ж, як і у першого покоління з невеликими доробками. Рестайлінг моделі провели у 2018 році. Оновили передок, задній бампер та задні ліхтарі.

Peugeot 508 (2010-наст. час)

Пежо 508 - Великий сімейний автомобіль (D-сегмент) французької компанії "Peugeot", який випускається з 2010 року по теперішній час. Є прямим наступником "Пежо 407", а також зміною "Пежо 607". У 2011 році отримав кілька міжнародних нагород, у тому числі "Автомобіль року".

Перше покоління (2010-2018)

Перше покоління було офіційно представлене на Паризькому автосалоні у жовтні 2010 року. Автомобіль заснований на платформі "PSA PF3", що позитивно зарекомендувала себе. Кузов випускається як чотиридверний седан (довжина 4790 мм) та п'ятидверний універсал "508 SW" (довжина 4810 мм). Ширина автомобіля становила 1853 мм, висота 1456 мм, колісна база 2817 мм та споряджена маса 1390 кг. Складальні лінії знаходилися в Китаї, Нігерії, Франції та Малайзії, де перше покоління випускається досі. Було зроблено близько 560 тисяч автомобілів. У 2011 році на Франкфуртському автосалоні було представлено гібридний універсал "508 RXH". 2014 року провели незначний рестайлінг.

Бензинові чотирициліндрові двигуни були двох моделей наступних характеристик - 1,6 літра (1598 см³, VTi/THP/e-THP, 120/155/165 к.с.) та 1,8 літра (1751 см³, THP, 200 к.с.). Дизельних чотирициліндрових двигунів було три різні моделі, але з дуже різноманітними характеристиками:

• 1,6 літра (1560 см³, HDi/e-HDi/BlueHDi, 112/115/120 к.с.)
• 2,0 літра (1997 см³, HDi/BlueHDi, 136/140/150/163/180 к.с.)
• 2,2 літри (2179 см³, HDi, 204 к.с.)

Гібридна модель оснащувалась дизельним двигуном об'ємом 2,0 літра (1997 см³, HYbrid4) потужністю 163 к.с. плюс електродвигун потужністю 37 л. Коробка передач була шестиступінчастою механічною, а також шести- або п'ятиступінчастою автоматичною "AM6" або "EAT6".

Європейський комітет "Euro NCAP" протестував автомобіль 2011 року на безпеку пасажирів та пішоходів та привласнив максимальний п'ятизірковий рейтинг, більш докладні відомості дивіться у таблиці.

Друге покоління (2018-наст. час)

Друге покоління вперше було показано у лютому 2018 року, а вже у березні автомобіль брав участь на Женевському міжнародному автосалоні та у квітні на Пекінському автосалоні. Продаж розпочався у вересні 2018 року. Збирається на новій платформі "PSA EMP2". Кузов представлений у трьох варіантах - п'ятидверний універсал (довжина 4770 мм, ширина 1859 мм, висота 1420 мм) та чотиридверні седан та ліфтбек-купе (довжина 4750 мм, ширина 1859 мм, висота 1403 мм). Колісна база становила 2793 мм, споряджена вага 1415-1535 кг. Коефіцієнт опору повітря становить лише 0,26. Для Китаю випускали автомобіль з подовженою на 57 мм колісною базою та трохи зміненим дизайном під назвою "Пежо 508L". Довжина цього автомобіля становила 4860 мм, ширина 1859 мм та висота 1460 мм.

Бензинових двигунів було дві моделі, обидві чотирициліндрові об'ємом 1,6 літра (1598 см³, PureTech) потужністю 180 та 225 к.с. Дизельні мотори встановлювали об'ємом 1,5 літри (1499 см³, BlueHDI, 128 к.с.) та 2,0 літра (1997 см³, BlueHDI, 158/178 к.с.). Коробка передач шестиступінчаста механічна або восьмиступінчаста автоматична "EAT8".

У 2018 році європейський комітет "Euro NCAP" провів випробування автомобіля для визначення безпеки та надав йому максимальний рейтинг.

На даний момент основними конкурентами та однокласниками Peugeot 508 другого покоління є Ауді А 4, BMW 3 series, Chevrolet Epica, Citroen C5, Ford Mondeo, Honda Accord, Hyundai Sonata, Infiniti Q70, Kia Optima, Mazda 6, Mercedes С -class, Mitsubishi Galant, Nissan Teana, Opel Insignia, Renault Laguna, Skoda Superb, Suzuki Kizashi, Subaru Legacy, Toyota Avensis, Toyota Camry, Volkswagen Passat.

Пежо 508 II, 2019 рік, вид ззаду

Пежо 508 II, 2019 рік, універсал

Пежо 508 II, 2019 рік, інтер'єр