Рисунок 187 Розріз гідропідсилювача з однією камерою (А). Циліндри діаметром 203 м 229 мм мають однакову форму. 1. Поворотний клапан; 2. Ущільнювальний наконечник; 3. Фільтр; 4. Мембрана; 5. Натискний шток А = робоча камера Н = висота шпильки L = довжина тяги штовхача
Малюнок 188. Розріз гідропідсилювача із двома робочими камерами. Натискний шток (5) на цьому підсилювачі регулювати забороняється. 1. Поворотний клапан; 2. Ущільнювальний наконечник; 3. Фільтр; 4. Подвійна мембрана; 5. Натискний шток; А = робоча камера;
Регулювання потрібно лише при заміні однокамерного гідропідсилювача. На моделях випуску до вересня 1990 року розмір L повинен виставлятися рівним 105-106 мм. На пізніших випусках цей розмір має становити 113-115 мм. Однак місяць проведення змін не на всіх моделях однаковий.
Іноді необхідний гідропідсилювач можна знайти на автомобільному цвинтарі. Потрібний прилад визначається за такими ознаками:
- Якщо висота шпильок (Н) становить 22,5 мм і прилад має діаметр 203 мм, цей гідропідсилювач підходить для моделей випуску до вересня 1990 року (гідропідсилювач з однією робочою камерою, зображений на малюнку 187).
- Якщо висота шпильок (Н) становить 32,0 мм і прилад має діаметр 203 мм, цей гідропідсилювач підходить для моделей випуску з жовтня 1990 року (гідропідсилювач з однією робочою камерою, зображений на малюнку 187).
- Якщо висота шпильок (Н) становить 35,0 мм і прилад має діаметр 229 мм, цей гідропідсилювач підходить для моделей випуску з січня 1992 року (гідропідсилювач з однією робочою камерою, зображений на малюнку 187).
- Якщо гідропідсилювач виглядає так, як показаний на малюнку 188 (дві робочі камери, то на моделях випуску до червня 1990 висота його шпильок (Н) становить 20,5 мм, а пізніше була змінена на 29,5 мм.
За наведеними даними видно, що гідропідсилювач повинен підбиратися спеціально кожної моделі.
Слід пам'ятати, що при рухів на спуску з вимкненим двигуном після кількох натискань на педаль гальма весь вакуум витрачається і після цього гальмівна система працює без гідропідсилювача. Відповідно стають вищими витрати зусиль, необхідних для гальмування, що може вплинути на безпеку руху.
Для забезпечення доступу до гідропідсилювача необхідно зняти головний гальмівний циліндр. Він може бути знятий після відвертання гайок з чотирьох шпильок в салоні автомобіля. Для підходу до гайок необхідно зняти кріплення запасного колеса. Головний гальмівний циліндр можна відкинути, як показано на малюнку 183. Це достатньо, для того, щоб витягнути гідропідсилювач.
Для кріплення натискної тяги на педалі гальма використовується болт. Гідропідсилювач закріплений трьома гайками у районі педалей на перебиранні. Від'єднати вакуумний шланг від штуцера (1) на малюнку 182.
Фільтри на кінці натискної тяги гідропідсилювача можуть бути замінені. Для цього зняти пильовик, зняти кріплення фільтра і віджати фільтр гострим предметом. Для встановлення на тягу нові фільтри необхідно надрізати зсередини назовні.
При заміні однокамерного гідропідсилювача (Малюнок 187) потрібне регулювання довжини тяги штовхача. Вона проводиться після ослаблення контргайки поворотом головки вилки. Відповідні розміри наведені під малюнком 187.
На цих гідропідсилювачах також має регулюватися довжина натискної тяги (5). Для контролю заміряти лінійкою розмір натискної тяги (5) малюнку 187. Тяга повинна виступати на 0,3—0,5 мм. В іншому випадку послабити контргайку та відрегулювати тягу.
Установка гідропідсилювача гальмівної системи проводиться у зворотній послідовності.